Чуєте, як за стіною квартири кричать сусіди, доносяться гуркіт та образи? Йдете по вулиці і бачите, як чоловік переслідує і чіпляється до жінки? Скоріше за все, ви стали очевид_ицею ґендернозумовленого насильства – це термін для позначення будь-якої шкідливої дії, яка вчиняється проти волі людини і ґрунтується на соціально приписаних (ґендерних) відмінностях між чоловіками та жінками.
Насильство, спрямоване проти будь-якої особи за ознакою статі, ґендерної ідентичності або ґендерного самовираження, або якщо воно зачіпає осіб конкретної статі непропорційно, розуміється як ґендернозумовлене.
На жаль, у суспільстві панує думка, що ґендернозумовлене насильство — це чужі «особисті» справи.
Насправді це не так. Насильство — неприпустиме в здоровому суспільстві.
Часто люди, які стали свідками насильства не хочуть втручатися, бо це незручно й це займає час. Але ви маєте знати, що ваші дії можуть допомогти постраждалим отримати необхідну їм допомогу й навіть врятувати життя.
Втручаючись, ви демонструєте кривдни_ку, що вчиняти насильство — неприпустимо, а постраждалим — що ніхто не має права вчиняти щодо них насильства.
То що ж робити, коли ви стали очевид_ицею насильства?
- Оцініть ситуацію. Тут усе просто — довіряйте своїм внутрішнім відчуттям. Якщо ви йдете вулицею, бачите сварку і вам здається, що щось не так — то імовірніше, вам не здається. Зупиніться. Подивіться. Ви здивуєтеся, але часом лише цього достатньо, щоби правопорушення припинилося, адже кривдни_ки не люблять «аудиторії».
Запитайте себе: «Чи погіршиться ситуація, якщо я нічого не зроблю?». Якщо відповідь «Так», то це саме та ситуація, яка потребує вашого втручання. - Делегуйте. Пам’ятайте — ви не маєте робити все самі. Ситуації можуть бути різні й небезпечні — чим більше людей ви залучите, тим безпечніше й ефективніше вам буде втручатися. Роззирніться довкола — чи є поряд охорона торговельного центру? Адміністратор_ка бару, де кривдни_к домагається когось? Просто перехожі? Покажіть на них рукою і покличте — а ще краще скажіть одразу, що вони можуть зробити. Люди схильні ігнорувати узагальнені прохання про допомогу. Зібрали команду? Чудово, тепер ви можете разом вирішити, що робити.
- Фіксуйте. Є дуже хороше правило: у будь-якій незрозумілій ситуації — вмикайте камеру. Людей не можна знімати без їхньої згоди, але якщо вчиняється правопорушення — то можна і треба. Це може бути потім доказом для поліції чи суду. Ба більше, це теж може бути чинником, який зупинить кривдни_ка — пам’ятаєте, що вони не люблять «аудиторії»? Для власної безпеки краще не просто знімати відео, а запустити живу трансляцію в інстаграмі чи будь-якій іншій соціальній мережі і сказати про це кривдни_ку.
- Викличте поліцію/швидку. Поліція має приїхати протягом 10 хв. у місті і протягом 40 хв. у сільській місцевості. Якщо патруль не приїжджає — викликайте знову і знову. Поліцію можна і треба знімати, ваш обов’язок — повідомити їх про це. Вимагайте й записуйте прізвища й посади — це може пізніше знадобитися постраждал_ій. А що робити, якщо поліція відмовляється виконувати свої обов’язки? Викликати поліцію на поліцію!
- Відволічіть кривдни_ка. Завдання очевид_иці — зупинити насильство тут і зараз і відволікання дуже ефективний спосіб. Запитайте, котра година. Попросіть показати дорогу. Скажіть, що хтось заливає вашу квартиру водою (але не стукайте в чужу квартиру самостійно й ні в якому разі туди не заходьте — не забувайте про залучення інших людей і виклик поліції). Вмикайте фантазію — будь-який привід чудово підійде щоби відволікти.
- Допоможіть опісля. Ситуація бувають дуже різні й часом небезпечні для вас самих. Не втручатися, коли вам страшно — нормально. Але що як я скажу, що навіть просто підійти до постраждало_ї після інциденту це теж втручання? Коли насильство вже відбулося і кривдни_ка немає поруч — підійдіть до постраждало_ї, запитайте чи є хтось із близьких чи друзів, хто може їй допомогти й запропонуйте зателефонувати, куди їй треба. Вас можуть попросити почекати, поки приїде поліція чи хтось із близьких. Скажіть, що вона має право на допомогу, розкажіть куди вона може звернутися.
Пам’ятайте, що ваше завдання — підтримати й поінформувати. Поважайте право постраждало_ї не звертатися до правоохоронних органів чи інших структур.
Пам’ятайте, що під час втручання варто насамперед думати про власну безпеку. Фізичне втручання можливо тільки тоді, коли ви маєте навички і впевнені в їх застосуванні — будь то рукопашний бій чи засіб самооборони.
Текст: Ярина Дегтяр
Перелік центрів, до яких можна звернутись за допомогою:
Telegram: @NHL116123
Instagram: @lastradaukraine
Електронна пошта: hotline@la-strada.org.ua
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації:
Лінія працює цілодобово
За номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні
Національна гаряча лінія для дітей та молоді:
Цілодобово
За номерами 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні
Безоплатна юридична та психологічна допомога
068 145 55 90
Instagram: @jurfem.ua
Електронна пошта: office@jurfem.com.ua
Читати далі: Що таке аб’юз та як його розпізнати? Як вийти з аб’юзу?